Історія інституту
Державне підприємство "Національний інститут розвитку інфраструктури" (ДП "НІРІ") бере свій початок від Науково–дослідчої шляхової станції, створеної 15 квітня 1926 року, при Українському управлінні місцевого транспорту в м. Харків.
Зростаючі обсяги автомобільних перевезень та необхідність приведення доріг у належний стан спонукали вже в той час до дослідження різних місцевих матеріалів, розробки рекомендацій щодо поліпшення грунтових доріг з використанням для цього найпростіших механізмів. Для забезпечення дорожнього господарства науковими розробками поступово почала розвиватись і наукова база. В 1929 році станцію перенесено до Києва та реорганізовано у науково-дослідче бюро Головного управління шосейних і грунтових шляхів та автомобільного транспорту при Раді Народних Комісарів (РНК) УРСР, а через рік на його базі створено Науково-дослідчий інститут безрейкових шляхів і транспорту. В 1932 році з НДІ окремо виділяється автомобільна наука і утворюються Науково-дослідний інститут автогужових доріг і дорожніх споруд.
В ті роки його наукові дослідження були скеровані, насамперед, на розробку технології влаштування удосконалених покриттів з використанням нафтового бітуму та кам’яновугільного дьогтю.
Далі роботу Інституту перервало страшне лихо - Друга Світова Війна. Лише у 1943 році, разом із звільненням Києва від німецько-фашистських загарбників, Інститут відновив свою діяльність як Український шляховий науково-дослідний інститут (УкршляхНДІ) Головного Дорожнього Управління при РНК УРСР. Дослідження, що проводились в ті роки в інституті по використанню в дорожньому будівництві місцевих матеріалів та відходів промисловості дали змогу дорожнім організаціям розширити обсяги будівельних робіт, а головне - знизити їх вартість без втрати якості.
За свою історію інститут декілька разів зливався в один колектив зі своїми найближчими колегами - науковцями-автомобілістами. Так, окремо від дорожнього був створений Центральний науково-дослідний інститут автомобільного транспорту УРСР.
У 1953 році УкршляхНДІ разом з Центральним науково-дослідним інститутом автотранспорту перетворено в Український шляхово-транспортний науково-дослідний інститут Міністерства дорожнього і транспортного господарства УРСР, на основі якого у 1965 році було організовано Державний автомобільно-шляховий науково-дослідний інститут.
У 1970 році на базі відповідних підрозділів цього інституту створено Державний шляховий науково-дослідний інститут, який в 1991 році перейменовано в Державний дорожній науково-дослідний інститут (ДерждорНДІ)..png)
У радянські часи інститут займав передове місце у дорожній науці. Працівники інституту зробили вагомий внесок в прискорення науково-технічного прогресу дорожньої галузі, розширення та поглиблення законодавчої та нормативної бази, розробку та впровадження нових технологій, матеріалів, конструкцій. Кожен другий стандарт СРСР по дорожньому напрямку виходив з цього інституту або у співавторстві.
28 жовтня 1999 року, постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1999 №1998, Державному дорожньому науково-дослідному інституту було присвоєно ім’я громадського діяча і організатора будівництва автомобільних доріг у Україні – Миколи Павловича Шульгіна.
Ураховуючи значне розширення повноважень центрального органу виконавчої влади, в управлінні якого перебуває Інститут, з 8 лютого 2024 року Державне підприємство «Державний дорожній науково–дослідний інститут імені М.П.Шульгіна» (ДП «ДерждорНДІ») перейменоване в Державне підприємство "Національний інститут розвитку інфраструктури"